Посестри. Часопис №47 / Єврейська пісенька

чорний стовп диму із комина лине 

стала тим димом єврейська дитина  

батько і мати вже слідом за нею  

вошей дощенту виводять з євреїв 

в небо підносяться первні родини 

до грозової трапляють хмарини   

рясно краплини на землю падуть 

там де тополі край гетто ростуть 

запах Арона у милі пахкому 

Сари волосся в матраці м’якому 

сущі євреї хоча їх нема  

має єврейські легені земля 

голодом морені цьковані вбиті 

знаним зробили Освенцим у світі 

зникли євреї та свідки німі   

луплять по ранах на їх голові 

геть не болючі удари тим разом 

бо їхні голови сповнені газом 

з димом пішли та усі повернулись 

аби їх голови газу позбулись