Посестри. Часопис №34 / хто на боці думки

той нічим не володіє. щороку повертається літо,

життя – бездонне для малярів лісу,

янголів біржі в обертових сукнях. не мовкне луна

далеких мандрівок, віддзеркалення того лиця, схиленого над водою,

 

не зникає, болить. може ти пішла сама,

може я тебе загубив – скільки це згадується,

все ж не пам’ятається. руда в повітрі,

наче випари металу чи породи,

 

прадавній час. хто на боці думки,

той пізнав яскраві наймення любові

потойбічної, його ведуть очі,

завше звернені в бік померлого,

 

а там: канікули на даху

прокату ракет і стадіонів,

урни – пляжі на ставках, піна,

піна і світло, коли вони витікали з ран,

 

адже такі вони чутливі, такі гладкі

та водночас всеосяжні були

 

з книжки «грайся», 2009 рік