Посестри. Часопис №223 / «Бог із калюжі дасть напитися...»
Бог із калюжі
дасть напитися
у скрутну хвилину
вода зі смаком життя
якщо придивитись можна побачити небо
якщо зачерпнути рукою сполохаєш місяць
і він буде тремтіти
ховаючись за твоєю спиною
хлюп-хлюп
якщо побачиш себе
в цій калюжі
Бог скаже: щасливчик
живий
у таку спеку кожна калюжа за щастя
особливо коли немає води в наплічнику
особливо коли сонце смажить
тіло твоє на сковорідці землі
коли метал нагрітий так
що залишає опіки на шкірі
і комарі і мушки лізуть в очі
сідають на кутики рота
лоскотять вуха
де тут ховаються Архангели?
в яких посадках і норах?
дайте знати Янголам
ми ще тут
ми ще є
хай летять сюди
Бог із калюжі каже:
ковтай але не збовтуй
це не капучино з придорожнього кафе
цукру немає щоб перекрити смак
ніхто не любить відчувати замість кавової гущі
пісок і болото на своїх зубах та язиці
пий як звір
як кошеня
молоко з миски
облизуй вуса свої
і йди далі
поки можеш
поки є куди і є чим
