Посестри. Часопис №96 / (свідок)

ходить небо над домом, спотикається.

а з дому – дим,

з диму – крик.

небо сивіє на очах.

шукає хмари, щоб затулитися.

хмари тікають. завали рушаться.

а з дому – дим,

з диму – крик.

небо б’ється об пташку.

та падає замертво, не пускає його

ні до відльоту, ні тим паче до вирію.

стій, каже своїми скляними очима,

стій тут і дивися.

свідчи.

був дім – стала діра.

а в дірі – нора.

а в норі – голоси.

живі живих прикликають.

живі живих про життя впрошують.

поки гасять пожежу. розбирають уламки.

везуть у лікарню. складають до купи.

впізнають. оплакують, як загиблих.

оплакують, як не знайдених.

забувають, як воно – плакати.

переростають зі сліз у ненависть.

стають домом для іншого.

а з дому – дим,

з диму – крик.

стій, небо.

не смій падати.

свідчи.

 

14.01.23, Вільнюс