Посестри. Часопис №206 / Розмови в джакузі, ІІ

Сидячи в джакузі, ми пересуджуємо наші країни. 

За бандитські бійки, за позбавлених лікування старих, 

за армію, в якій голих призовників 

сортують на плацу, немов різні види тварин, 

за міста, що задихаються від смогу, 

за мертву рибу в річках. 

 

      – От пощастило мені не мати країни, – каже той, 

хто зі своєї країни був змушений тікати.