31.03.2022

Посестри. Часопис №2 / Вроцлав

Над андрогінною рікою

Душі нема чого боятись,

Бо простір ділиться надвоє

І обопільною є радість.

 

І тілу вік пробачить тіло,

Бо на околицях зустрілись, —

Коли ріка не відступила, —

Затамувавши млість і miłość.

 

Ще можна з того нетривкого

Вогню пройтися берегами,

Щоб віршик склався паперово

І вилетів у отвір брами.

 

Над карамельною рікою

І містом W на Миколая

Дівчатко відкопало Трою

І досі ще її копає.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Бельченко Н. Вроцлав // Посестри. Часопис. 2022. № 2

Примітки

    Пов'язані статті

    Loading...