Посестри. Часопис №193 / це

абсолютно намарне

нічиє як чимало інших

бери собі як хочеш за безцінь

безкорисливе наче зелень

 

без цього запросто можна жити

це зайве як кладка через струмок

такий вузький що легко перестрибнути

не знати чого піднесення

 

звичайна дошка прихоплена у дорогу

хоча з нею важче продиратись крізь ліс

тверда якщо покласти її під голову

любов до якої хтось прибив нас