Посестри. Часопис №183 / D.O.M.

Deo Optimo Maximo присягаючи

біля зелених столиків гравці намагалися виграти

обітоване королівство на блискучому віялі

Хтось згрібав золоті монети хтось інший витирав чоло

від поту поразки трагічним рухом поправляючи краватку

кілька кельнерок в коротких спідничках прислуговувало

кілька дам в довгих сукнях кидало погляди

на двері кімнат перед сумнівною ніччю

яка володіла міріадами фальшивих зірок

ледь помітних в зникомих спалахах

у вікнах не закритих жалюзі

Присягаючи Богу Найвеличнішому не знали вони

що програють свої нікчемні земні долі

разом з мовчазним всесвітом.