Посестри. Часопис №171 / Діти ельфів

                                                                   А. Стріндберг, «Шлях у Дамаск»

 

З дитинства хліб ранить нам губи

вже не видно щоденних шрамів

всі вони зливаються в одну гримасу

яка прирікає день на електричні сни

а повітря густішає повітря проростає

 

Годинник все вибиває з голови

вкидає в рівновагу в статику

світанки заходи терміни придатності

боги на сонячні батареї девальвація

несплата відсотків та інші пожежі

 

Саме так стається з дітьми ельфів

вони не ростуть, тільки голови в них збільшуються й кричать

хотів би я бути чиїмсь собакою за кимсь ходити

час від часу стусан одне погладжування

два удари нагайкою

 

квіти і некрологи