03.07.2025

Посестри. Часопис №163 / Словацький

Мій голубочку Так воно Музі тебе цілувати

Ти ж в умивальницю кров’ю червоною мусиш плювати

 

Мій соловейку Звідки це в тебе Мугикаєш поміж листя

А від болота лакей тобі туфлі слиною чистить

 

Це як же Ти янгол уже маєш крила

А глянеш у дзеркало Язик біда обложила

 

Так має бути В фіалках дух в клубок себе звиває

А долоня на ковдрі лежить і вже нічия є

 

Що тобі це Ще свічки запалюють померлі

А зі стін вже шпалери поплямлені здерли

 

І ще у повітрі хтось літери креслить

А вже ллють лізол а вже тебе знесли

 

Й хтось брудним простирадлом труну взявсь тобі стелити

Прегарний мій Хто ж то в кістки ті мав би втілитись

 

Янголе мій Нащо скажи Тобі було цього треба

Ну і що Ну і хто є альфа й омега

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Римкевич Я. Словацький // Посестри. Часопис. 2025. № 163

Примітки

    Loading...