Посестри. Часопис №161 / «прийдіть до мене мої мертві баби...»

прийдіть до мене мої мертві баби

Євгенія Катерина Юстина

обтуліть мене, ви, мойри

які не обтинають нічиєї нитки

а тільки прядуть і прядуть

 

хай знають на цьому і на тому світі

на котрих трьох стоїть цілий космос

Євгенія, материна мати

смиренна перед любов‘ю

Катерина, котра не мала страху –

татова мати,

і Юстина, Катеринина тітка,

що вибавила мене малу

 

хай знають на цьому і на тому світі

що відтепер немає кому боятися вічності

немає кому боятися її відсутності –

ось вона, нитка

 

ось воно, полотно з вишивкою