Посестри. Часопис №16 / «Ця історія про те, як вижити...»

Ця історія про те, як вижити

коли здається, що вже не живеш

але мусиш далі тривати і дихати

хапаючи ротом густе повітря

чужого міста

про жінку, яку гіпотетично

фольклор порівнює із вербою

але насправді вона ніяк не хоче

вчепитися корінням і прорости

бо земля не така і вода

не має того смаку

хоч насправді вона не знає смаку води

iз колодязя

про серце, яке здається

зараз зупиниться зараз зупиниться

зараз

не витримає наступного кроку

наступної сходинки

але продовжує битися

про тіло

яке рухається тільки тому

що обставини змушують

а душа застрягла безвилазно там десь

під звуки сирени

завмерла зіщулившись

і притулену до грудей біло-чорну кішку

називає Україною