Посестри. Часопис №151 / Ламання гілок

Дім стояв біля лісу, і в лісі тіні.

дерев'яний будинок, із серця лісу. всередині

глинобитна долівка і сімко дітей. коли сутеніло,

ліс приступав попід стіни дому. беззвучно

ламались гілки. діти ховалися

по кутках із пітьмою і павуками,

тіні шептали: дайте хліба, горілки

дайте, пустіть нас в тепло. діти

щулилися. вже не мали ні матері, ані батька,

тому добре досвідчили лісовий закон –

удень ліс нам їсти кладе, а вночі краде

чи забирає своє – а відтак привідчиняли вікно.