27.02.2025

Посестри. Часопис №145 / «читайте їх, поки вони живі...»

Дата публікації:

27.02.2025

Видання:

Посестри. Часопис №145

Цикли:

Польська поезія в перекладах Війна й поезія

Категорія:

Лірика

Ключові слова:

поет, війна

Анета Камінська (Aneta Kamińska)

Переклад:

Маріанна Кіяновська

наприкінці вечора
пам'яті максима кривцова
організатори проектують на екран імена
артем чапай
артем чех
ярина чорногуз
анатолій дністровий
артур дронь
олена герасим’юк
борис гуменюк
петро яценко
вахтанг кіпіані
богдан коломійчук
дмитро лазуткін
ігор мітров
олександр михед
сергій пантюк
артем полежака
валерій пузік
павло вишебаба

і виглядає це зовсім немов
список моїх знайомих

(бо це і є
список моїх знайомих)

Варшава, 27 квітня 2024 р

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:

Джерело тексту: Камінська А. «читайте їх, поки вони живі...» // Посестри. Часопис. 2025. № 145

Примітки

Пов'язані статті

Данило Ільницький/Нариси

Людина з дитинства, або Добрий дух Назар Гончар

Завжди був собою. У всіх середовищах, у всіх компаніях. Ніколи не загравав, не підлещувався чи лицемірив. Не видно було його заздрості до когось. Коли він говорив чи щось робив – усе було доладне, спокійне. Без нервів і галасу. Мабуть, він досяг того, що багато-хто хоче досягти через медитацію, йогу. Самодостатній, у своєму шляхові впевнений, органічний, звертав увагу на себе, а не на інших. Не в сенсі примітивного егоїзму, а в сенсі внутрішньої концентрації. Як у християнстві – концентруйся на собі, на своїй душі, а на інших людях – хіба коли хочеш допомогти, щось подарувати, підтримати.

Читати повністю

Януш Радванський/Наталія Бельченко/Бесіда

«Я прагну, щоби мої вірші були афірмацією життя і світу...»

Мені дуже близька постать народного поета або народного оповідача історій, казкаря. Це люди, які своїми текстами творять спільноту, крім того я люблю, коли вірш гарно звучить, мені подобається саме звучання вірша. Через це мене тягне до римованих віршів – і ці рими властиві сучасній поезії. Однак рима має здатність заводити людину в несподівані місця. Я знаю, що хочу написати, знаю, що пишу, а виявляється, що ритм і рима несуть мене ще далі, дають віршу щось таке, чого я, усвідомлено плануючи текст, не міг би йому дати.

Читати повністю