Посестри. Часопис №14 / Згідно з оригіналом
нотаріус дивиться на мене і питає
«у вас є оригінал?»
«є» – відповідаю я
і дістаю його з рюкзака
«потертий… багато бачив»
жартує нотаріус
я посміхаюсь у відповідь
багато бачив
хочеться дещо забути
багато чув
невідомо як запам’ятав
багато зрозумів
не впевнений
зате – усе моє
і завжди зі мною
нотаріус прискіпливо
вивчає оригінал
така його робота
і вічна скорбота
сьогодні п’ятниця
завтра субота
вже робочий день
догорав
«ну добре, все ніби добре»
каже він
іде до ксерокса
робить копію оригіналу
підходить до мене і каже
пишіть отут
«згідно з оригіналом
підпис
і печатка»
покірно пишучи
думаю про вірші
які записую згідно з оригіналом
що лунає в моїй голові
ніби вічна музика
ставлю підпис
клацаю печаткою
скромності
скільки б ви не
прочитали моїх віршів
все згідно з оригіналом
усе завірено до дір
прошито так
що не розірвати
тому мій нотаріус
пишається мною.
бо у мене
все як треба
все як в людей
він тисне мені руку
і каже «не забудьте оригінал»
«хто ж я без нього»
відповідаю жартівливо.
одягаю пальто
і розчиняюся у повітрі
ранньої весни
