Посестри. Часопис №139 / «Один в любов...»

Один в любов, другий у містику, 
а третій в гори, де орли... 
І от якомусь гімназистику 
вкраїнську музу віддали.

 

І от перебивають копію 
з солодких руських поетес. 
Ідуть з утопії в утопію –
і називають це «Sagesse».

 

А справжня муза неомузена 
там десь на фронті в ніч суху 
лежить запльована, залузана 
на українському шляху.

 

Чого ж кричим, сліпі, задурені: 
«Хто грим наклав – отой поет», –
цигарки палим недокурені 
та затягаємось в корсет?

 

Чи вже втомилась наша нація, 
чи недалеко до кінця, –
що в нас чудова профанація 
і майже жодного співця!

 

І майже жодної поезії, 
яка б нас вдарила! – Нема. 
Самі предтечі анестезії 
та лиш розгубленість сама...