Посестри. Часопис №131 / імітації

затиснений в ніби-лазурне

озеро, поміж двома соснами, що імітують інші

 

дерева на скелі.

 

в пекельному раю над доломітами –

імітації з’яв у колодязі лімітованих барв.

 

люди в імлі – їх прекрасно чути,

та загалом нікого неможливо зрозуміти.

 

Люди-зиґзаґи ідуть по-гусячи

мостом – хтось веде їх на різню

 

чудового краєвиду.

 

«неможливо знести, цей краєвид» –

каже дитина, з’являючись з лісу,

 

штовхаючи свій візок часу.

 

«дивись, як на мальдівах» –

додає дорослий.

 

через мій ліс пробігає чорна стежка

чужих речень.

 

пікнік під знавіснілими словами.

посеред тижня.

 

над спільною безоднею.