14.11.2024

Посестри. Часопис №130 / «Спокушаєш мене ню Фріди...»

Спокушаєш мене ню Фріди

підсилюєш провокацію змія двома плодами

шкірку з яких давно знято язиком Дієго Рівери

парадоксально відбираєш подих звільнюючи перехоплене горло

мандруєш нижче

між моїми стегнами шукаєш осикового кілка

для тривожних снів

 

Швидким подихом ти висушуєш слід слини

щоб я не знайшов дорогу назад

хочеш перетворити нашу луку на північні сутінки

і холод мертвих тіл зі скандинавських детективів

вішаєш як павутиння в вікнах ледь здобутої свободи

 

Коли світанок припиняє кровоточити місяцем

ти трешся об мене мов кіт

ми обоє починаємо світитися

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Фрицковський Є. «Спокушаєш мене ню Фріди...» // Посестри. Часопис. 2024. № 130

Примітки

    Loading...