Посестри. Часопис №13 / віслока

віслока

 

того літа нам усе снилося навпаки

звідти привезли нас сюди вісла впадала до віслоки

притягла небажані рештки міст

 

того літа була вже пізня осінь

 

у землю ми входили поволі делікатним

сейсмічним рухом

вона відкривалася широко як бруньки дерева

ми клали у неї гострі предмети і голі частини тіл

 

у ріку ми входили раптово як струмінь

я злизував піну з її берегів

був уже черговим допливом цього року

 

але в кожну я в ходив тільки раз