Посестри. Часопис №13 / Кода того вірша

КОДА ТОГО ВІРША

 

Колись, багато років тому, як пізніше виявилося,

на половині дороги,

написав я вірш Ксаверій, глибший,

ніж це здавалося на перший погляд.

Зараз, коли датчик рівня пального блимає,

сигналізуючи, що їду я вже на залишках,

і кода того вірша повертається,

потребуючи уточнень,

виявляється, що біль – дар,

але тільки для того, хто, попри багатоступеневі вмовляння,

намагається змиритися з непримиренним Ніщо,

адже все інше, крім цього єдиного, зникає,

наче після використання засобу для виведення плям.

Дивись також: Кругле око погоди та інші вірші