Посестри. Часопис №129 / Гіркі кінці льодяників

                                          дірі дірі дірі дам

 

блукали вони шматок за шматком

через шлунки повні малини й нембуталу

їхні жінки були завжди гарними сумними

далеко від дому немов до білого

розжарені уламки метеоритів

 

ось мапа всіх цих кратерів

нині плавають в них жирні риби

в тісних корсетах з холодцю

відтискають свої бліді плавці

в холодних цементних алеях

 

на одному з берегів чоловіки

відрізають сиве волосся мерилін монро

зав’язують пасемця на середніх пальцях

клянуться у вірності та йдуть на свої фабрики