Посестри. Часопис №123 / Коли Марсель цикадами сюрчить... (із циклу «Мов привид мов»)

2

Коли Марсель цикадами сюрчить –

Охоплює південна глибина.

Лиш на Мальмуску зупинилась мить,

Едемський аромат п’янкіш вина.

Тепер ти будеш бачити завжди

Такі будинки, як на Consolat,

Тому прокинься і мерщій іди,

Розплачся, пливучи, мов немовля.

Навколоплідні води всіх стихій

Нас вчитимуть поводитись в своїй.