Посестри. Часопис №119 / цього разу в металевій подобі

поміж пухкої овчини мінеральної вати

лежиш, упокоєна й розламана

ще гаряча від вогню всередині

ще тремтлива від швидкості подій

ще дихаєш димом серед уламків часів'ярської церкви,

поміж крихкими хлібами гіпсокартону.

Ось же, все – як у старих пророків:

і фіміам, і хліб, і кров, і ягня,

і ти, пані смерте,

цього разу в металевій подобі.

 

01.06.2023