Посестри. Часопис №118 / Містечко. Божевільний клоун

текст записаний швидко і смертельно хвилюється

як стебло що похилилося під вагою вітру

і сарани з якою треба шепотітися аби не розбудити

 

палець що спить на твердому перемикачеві

епідемій фестивалів лунапарків воєн пікніків

ярмарків солодких привітань і вокзалів

ми з них випадаємо наче срібні пломби

 

чи знаєш ти той біль на який кладеться язик? чи знаєш той

язик який болить поки не потрапить в інший рот?

 

містечко божевільний клоун колючий дріт як ребра

анорексичок за якими б’ється вічно голодний

неспокійний цирк