Посестри. Часопис №6 / Ізраїльські вірші | Єрусалим

ЄРУСАЛИМ

 

Завжди золотий і білий
— і пролита кров
на вибіленому камінні
й сліду не зоставить

 

Вісім брам
а якою брамою в’їде
на ослі чи вертольоті
коли мертві з Оливкової гори воскреснуть
але хто їх упізнає і повірить? 

 

Натомість уповільнюємо кроки
Опущено жалюзі — страйк.
Ось тут ножем туристку
з Франції

 

А там біля Стіни
вічне ридання.

 

червень 1991

 

JEROZOLIMA

 

Zawsze złota i biała
— krew tutaj przelana
na najbielszym kamieniu
nie zostawia śladu.

 

Bram osiem
którą wjedzie bramą
na ośle czy helikopterze
kiedy z Oliwnej Góry wstaną
kto pozna ich i kto uwierzy?

 

Tymczasem spięcie krótkie kroki
żaluzje opuszczone — strajk.
To tu turystkę z Francji — nożem.

 

To tam pod Ścianą
— wieczny płacz.
 

czerwiec 1991