Посестри. Часопис №116 / Ой

голод гне, гризе

дно дна,

               день дзелень,

гостра каструля, жовта жижа.

 

світанок всередині виє світлом

 

чи любуйся

удень скрегіт крил

потемки тамтешня чернь

їхні червінь рож і багрянець

 

просто в ніс

пил у ніс

 

зуб хитається

на останньому

окрайці хліба

у нерв відтак вверти

 

виріс дуб у дверях

у пісок попхав пуф

у день привніс сон

круг у бронзу закув

 

балакаю людям ненастанно

брови внеси у ніс

у сон засунь льон

зойк всунь в млу