Посестри. Часопис №115 / Світанок

Дістатися навшпиньках туди

де ти заспокоюєш плач первістка

язиком ухопити вологу

набрати її у флягу на останню дорогу

і фінкою захищати

немов останній бастіон

 

Бути готовим

на будь-які вигнання й забуття імен

на вибір статі

коли УЗД помилялося як влада

 

ще раз потрапити до тебе з зав’язаними очима

коли тільки долоні витягнуто перед собою

і язик мов у змії чутливий до інфрачервоних променів

 

бути впевненим що не вистрелиш

не донесеш

не виставиш перед розстрільною командою

 

дозволиш до того як закричать перші птахи

увійти на колінах