Посестри. Часопис №111 / Захід 

В озерах пурпуровий захід
Сягнув до лона,
І спалахнула ніч від маків
Як гнів червона.

 

Померле сяйво над походом
Возів осями
Рипить, затамувавши подих
Перед страхами.

 

Століть фанфари, звуки з тіні,
Бунт найгучніший
Вже розсипаються в промінні
На попіл й тишу.

 

На півночі Ікар-примара,
Пловець крилатий, 
Мов зірка падає з-за хмари –
Не зміг літати.