Посестри. Часопис №11 / Слово до одного

СЛОВО ДО ОДНОГО

 

Записане до стану певної невагомості
Письмом крові, що спливає, твоє убоге перебування
На нудотній підлозі ночі, яке разом з тим означає,
Що тебе, покликаного до сфери ясної хвали
Понад всілякі осяяння й галюцинації,
Насправді вже не обходить нічого;

 

Потім, з просторів злиднів винесене силою,
Бажає, щоб дозволила тобі перемогти лінощі
Ножа, задуманого над феноменами
Життя і смерті, який, знаючи, що є паном
Своєї невільниці долоні, тому спогляданню
Віддатися хотів, дарма, що був бритвою;

 

Ти потрапив у неминучу і неприборкану
Узду вже жодних злиднів пінистого блаженства.
Тепер ти лежиш і лякаєш безбожно людей.
Пан найблакитніший зараз розбудить тебе
І справедливою рукою витягне за вуха
З-під лавки світанку, де ти ліг в терпляче болото.