18.06.2026

Посестри. Часопис №213 / «моя земля...»

моя земля

гріх існування

на місяці чорні плями

ледь помітні крізь синій туман

а слова застигають

ти сидиш поруч зі мною

але не говориш

з твого рота лине пара

густе мовчання

за яким інакшість

незнайоме мені не-я

що лежить на вологому зеленому стовбурі

зрубаного дерева

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Червінський М. «моя земля...» // Посестри. Часопис. 2026. № 213

Примітки

    Loading...