Посестри. Часопис №170 / «Виходь за межі...»

Виходь за межі

цього вірша

 

щоб знову торкнутись

своїх позаземних

 

Виходь за межі

цієї сторінки

 

і пальці відчувають

не папір а шкіру

 

Виходь за межі

спогадів

 

пам’ять не любить плями

навіть білі

доявлює

 

плутаєшся

мов метелик у волоссі

 

Виходь за межі

як на тренування

 

смішно думати

що ми тут надовго

 

іще один пірует у космосі

 

іще один день

 

всього лиш оберт

довкола

сивого сонця

 

07.02.24