Посестри. Часопис №110 / дикі створіння

де тепер твоя тварина? 
молишся ще до неї?
носиш її шкуру? їси її м’ясо?
ті, які вірять, їдять тіло бога
щоби хоча б на мить його згадати
наслідуй їх, лише не припиняй запитувати
що краще славить життя: тернини чи пазурі?

 

не дай себе звести, любов можна вигадати
врешті це лише подихи й слова
інша справа з полотном, з добрим справиллям, з тілами
слухняні як рука художника, що навіть не здригнеться
коли за його наказом обдурює око

 

знаєш таке? поспіши, тварин тепер так мало
аби ти ще встиг до них помолитися