Посестри. Часопис №97 / americana melancholica
печаль шосе доріг гаражів
стоянок для вантажівок авторемонтних майстерень
мертвих пташок газет на узбіччі
мостів бюро ритуальних послуг
електростанцій церков церков церков
бездомного заснулого на тротуарі
прибиральників в оранжевих жилетах
високих труб широких рік
я слухаю пісню америки а ти
слухаєш пісню америки? хто слухає
пісню америки? туристи на таймз сквер
гопперові самітники в нічному дайнері
діти на футбольному полі у пітьмі
нью-джерсі нью-йорк коннектикут
104 і 6 FM. 92 і 5 фм. 101 фм.
печаль місяця за запотілим склом неба
печаль літа що повернуло на осінь
осені що щойно спотикнулась
у довші ночі в холодніші коротші дні
куди нас веде ця нескінченна дорожня розмітка
човни на чорнильній ріці вогні вогні
білборди з біллом що схуднув на 250 фунтів
печаль білбордів з біллом печаль поодиноких
засвічених вікон у довгих будинках
розмащених недбало по небу
останніх пасмуг магенти печаль години
глибокої синьої сутені жовтих ліхтарів
такого темного мовчазного автобуса в якому кожен
пасажир від іншого окремий як осібні острівці
надії і відчаю ніяк між собою не дотичні
і справді куди вони всі ведуть
ці задовгі ці заширокі дороги