Посестри. Часопис №177 / Контрабанда

Пані Кубицька, яка молодою,

коли бачила в небі літак,

кидала косу й ховалася в житі,

вперше летить до доньки в Америку.

Донька саме виходить заміж.

За нікчему, впевнена саркастична пані Кубицька.

Під одягом вона таємно провозить для доньки

свою вийняту зі скрині шлюбну сукню.

Обгорнула її навколо талії мов бинт.

Знає: якщо знайдуть – відберуть,

ціле життя все відбирали.

Вона проходить безпековий контроль.

Кажуть їй зняти кілька верхніх шарів.

Пані Кубицька тремтячими пальцями

розпускає хустку, розстібає гудзики.

Вона йде через рамку металошукача, чути сигнал, а може,

це її серце, ковзають по ній чужі руки

і бухає в скронях. Хтось щось говорить,

повторює. Що все. Вона вже вільна.

Тільки тоді вона відчуває, скільки важить

ця сукня. І як вона дряпає голе тіло.

Пані Кубицька сидить у літаку.

Бачить у вікно, як зменшуються латки полів.