Посестри. Часопис №64 / літачок

сиджу тут де постійно від літ

лежу без змін тільки постіль наволочки

що я зробила з тим важливим на «с»

із сенсом

з цінністю як такою

з віршем

який повинен писатися безперервно

ліжко як літачок

відривається від лікарняної підлоги

і летить додому

де постійно не пишу шукаю

усього і немає

а цінність маленька майже непомітна

падає (на розчинення)

до чашки з чаєм

що ритуально випивається

о п’ятій опівдні за лондонським часом

бо лодзький скінчився