17.11.2022
Посестри. Часопис №34 / повернення, рай
Дата публікації:
17.11.2022
Видання:
Категорія:
я думав, піду ввечері до саду,
поставлю плетене крісло
й перевірю, чи є ще жар у вогнищі,
бо люблю, коли видно дерева,
а цього року абрикоси мали тверду,
блискучу шкірку. і сонце було,
мов папір, біле й солодке. хто палив міста,
той лежав мертвий у черемхах,
а в його очах дихали личинки. це
прижмурені повіки, жар, що підіймає
в повітрі незбагненні конструкції,
коли кожна прожилка світу була поєднана
з цілістю організму, і може ніж
це спричинив, інструменти хірурга,
а може неуважність, мить задуми
з книжки «моя», 2008 рік
Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Хонет Р. повернення, рай // Посестри. Часопис. 2022. № 34