Кам’яний світ. Оповідання в двадцяти картинах
Янові Добрачинському
«Кам’яний світ» є одним обширним оповіданням, складеним із двадцяти самостійних частин. Автор випробовував можливості, які дає форма «короткого оповідання», і визнав спробу не надто вдалою. Форма короткого оповідання подібна до форми тісного комірця, оскільки тамує дихання. Вона відучує від коментарів і пояснень, призвичаює до єдності часу, місця й дії, замість письменника виховує фотоапарат.
Декотрі з цих коротких оповідань – лише реалістичні, декотрі є дрібничками, інші містять полеміку з чужими письменницькими позиціями. Спрямованість полеміки вказують присвяти, але не всі. Декотрі продиктовані лише ввічливістю. Я не є позитивним катастрофістом, не знав капо Квасняка, не їв людського мозку, не вбивав дітей, не сидів у карцері, не ходив із німцями до опери, не пив вина в літньому кафе, не віддаюся інфантильним маренням – узагалі, мені було б дуже прикро, якби оповідання з «Кам’яного світу» хтось сприйняв за сторінки інтимного щоденника автора лише тому, що вони написані від першої особи.
Не знаю, чи ця передмова достатньо виправдовує мої короткі оповідання. Я написав її передовсім задля того, аби до мене не чіплялися різні радикальні католики з чужої ласки і грошей – та інші.