Посестри. Часопис №99 / не прокидайся

не прокидайся під ранок, посеред но-

чі, коли видно у ночі дно,

коли дивишся за вікно – а у вікні, немов уві сні,

все догори ногами

бо перевернешся теж – і тоді вже ніколи

вдруге не станеш на ноги,

і буде як у страшному дитячому спогаді:

лагідні лиця довкола

злісно скривляться й зіпсуються к чортовій мамі

і хто безгрішний, той перший кине у тебе камінь,

а хто найближчий, кине найбільший.

 

не прокидайся, поки не впевнишся, що цей день

став на правильні рейки – чух-чух дзелень

тихо лежи і рахуй круги:

один два три п'ять десять двадцять

а якщо відчуваєш, що ризикуєш устати не з тої ноги,

краще тоді взагалі зовсім не прокидайся

 

бо що чекає на тебе за межами сну безпечної колби

там, по інший бік ковдри?

тривога, ще більше тривоги,

море тривоги і збурене небо над ним – вина

і як між двох вогнів ти межи ними одна

і не здатна тікати бо в тебе, як у жахливих дитячих снах,

сплутані ноги