Посестри. Часопис №99 / Моя пісня-2

*

За краєм тим, де є в людей потреба

Підняти хліб з землі; інак – негоже,

Де хліб святий – неначе  д а р  із неба,

Я тужу, Боже.

 

*

За краєм тим, де грішник – хто зруйнує

гніздо лелече, й хто його споможе,

Лелеки служать-бо усім невсує,

Я тужу, Боже.

 

*

За краєм тим, де всяк уклін стражденний

є як молитва до Христа, що може

Нас всіх  с п а с т и, бо Він – Преображенний,

Я тужу, Боже.

 

*

А ще я я тужу і сумую тяжко,

Вкладаючись в пусте студене ложе,

Такий самотній, як без дому пташка…

Я тужу, Боже.

 

*

За без-турбот й без-розмислу томлінням,

За тими, в кого «т а к» – це «т а к», а «ні» – не згоже,

Без гри у напівправди світло-тінях,

Я тужу, Боже.

 

*

За місцем тужу, де братерства досі много!

Й так має бути, хоч життя вороже

Для приязні і побатимства мого!

Я тужу, Боже.