Посестри. Часопис №93 / Розмова з дубом

Старий дуб за вікном витягує руки

Монотонне гудіння холодильника цокання годинника

Гіляччя як літера V виростає одна з іншої

що ближче до неба то більше V

За деревом світло рядами мов мультиплікована менора

Парк Уцілілих[1]

 

Пригадуєш тих Іцків Москів ай-вай

скільки у тобі атомів з пейсів прісних мац диму з синагог

невинної крові

 

Шум твоїх гілок

прохання про крихту хліба

 

Ведеш крізь пустелю небуття як стовп вогню до землі…

 

 

[1] Меморіальний парк у Лодзі в Польщі, присвячений євреям, які вижили у Лодзькому гетто.