Посестри. Часопис №76 / «Чекати на зустріч з тобою...»

Чекати на зустріч з тобою –

як гадати за польотом птахів.

Ось виринають із мороку чорні крила,

ось стають вони наче листя,

наче листя, що спадає без сенсу

на початку листопада.

Що шукати нам, міським авгурам,

у заблокованім самотньому просторі,

де небо засліплене штучним світлом ліхтарів,

закономірністю мовчання і випадковим прильотом?

Що мені видобути із цих знаків,

із твоєї орлиної появи,

із твого пташиного голосу, що гукає крізь нічний туман?

 

Я вигострюю зір і не бачу,

сови беззвучно махають крильми поза спиною.

Що мені знаки твоєї появи,

яких я зчитати не вмію?