Посестри. Часопис №73 / Абраш

Витчи із нас небо, ми просимо

(чорні пасма ниток обвисли)

Витчи нас із неба укоськаного

(є ж у смерті прядиво жовте)

Витчи із нас – небо підносили б

із-над узору – сонна долоня

у корінні грози квіткоточитимеАбраш – термін, запозичений із турецької мови; характеристика забарвлення килима, яке охоплює низку відтінків одного й того самого кольору (примітка перекладача). [1]