Посестри. Часопис №7 / Poeta emeritus

POETA EMERITUS

 

він сідає на лавку

знімає окуляри

заплющує очі

протирає окуляри розглядається по світі

складає газету встає

 

втрачає рівновагу

спирається на паличку

читає написи

на спинці лавки

 

іде говорить сам із собою

 

розмовляє з померлими

поетами

 

підходять до нього

дві жінки

питають чи читає біблію

чи вірить у пекло

кінець світу рай на землі

 

усміхається киває головою

на старості він воліє

говорити з людьми які мовчать

 

відходить

сідає на лавку

дивиться на хмари

 

тоді прилітає

крук

проводить чорним пером

по його губах

замикає їх

і відлітає