27.07.2023

Посестри. Часопис №69 / 5.

тихо-тихо: геть рахманно

розтріск глупоти

закарлюками хиба

переспів тиш:

 

щему па

 

пусте незбагненно сколотилося

виляск

перебіжно витворює пристрасті,

 

розмай чуттів

майне оглушно шал

ваганням спертий

 

лоскіт

в'юн велет

задуже кружля наніщо.

 

натуга кривить подих:

 

пиниться битий

маячний трель...

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Білик В. 5. // Посестри. Часопис. 2023. № 69

Примітки

    Пов'язані статті

    Мати. Неприємна п’єса на дві дії з епілогом. Уривок

    Ні, я ненавиджу людство. Мені соромно бути людиною. Але в наш час відбулося відокремлення ідей людини від її етичної цінності. Пророк сьогодні може бути свинею – це прикро, але це факт. У всякому разі, поки що, я – не свиня, незважаючи на всю свою ненависть до людей – я ненавиджу сучасних людей. Але, зрозумій: незважаючи на це, я не знаю, чи хотів би я колись стати єгипетським фараоном, тому що фараон – з точки зору трагічної потворності суспільного розвитку – для мене такий самий блазень, як і вождь папуасів – його давній пережиток у дрібному масштабі, або якийсь сучасний Вільгельм II і Людендорф – люди Ніцше. І так само огидна мені вся наша половинчаста, брехлива демократія, як і свідоме збидлячення, що лежить в основі комунізму та синдикалізму. Але тут результат відомий – тільки ідіот може його не бачити – і те, про що я говорю, містить можливості нового горизонту, воно непередбачуване і тому – варте виконання. І моя віра ґрунтується на тому, що таємниця Буття незбагненна і не може бути вміщена в жодну систему понять.
    Читати повністю
    Loading...