Посестри. Часопис №63 / хортиця-смерть

душа. пучка духу. холодок унизу живота. 

худорлява із вірністю лебединою.  

із азартом хорта. 

йде по сліду твоєму, тримаючи в пам’яті, як 

пахне твій переляк. 

кажуть там, де пройде голова,  

вона точно пройде 

докопає до серця, що як лисенятко руде 

в ребрах клітки грудної метляє туди і назад – 

стільки зайд, стільки зрад. 

хто загнав нас як голку під ніготь  

й питає: болить? не болить? 

в цих чорнóземах гнити,  

у цих лісосмугах лягати спочить, 

в цій відталій воді, де так легко згубити сліди, 

як вона віднаходить щоразу дорогу сюди? 

як вона відчуває, хто слабший, хто крайній, за ким 

не займати? як займає його і жене  

своїм гавкотом юним, дзвінким? 

  

24 серпня 2014, Донецьк