Посестри. Часопис №6 / Молитва вечірня
МОЛИТВА ВЕЧІРНЯ
Не покинь мене. Не відходь.
Коли Ти Господь, а Ти – Господь,
якщо Ти любов, а Ти – Любов,
залишся – послухай цих молитов.
Хоч би я стала черства, мов камінь,
мертва серед живих,
хоч би слова мої вичахли,
хоч би мій голос стих,
хоч би усім казала цими устами:
«Я не ходила за ним, за апостолами,
і не гукала “Месіє!” побіля брами,
і не молилась, не плакала і не постила».
Хоч би зреклася,
хоч би впала у відчай,
хоч би втекла від Тебе на край світу –
Господи, не покинь мене і насичуй
медом зі скелі – Твоїм вечоровим світлом.
Хтось посміється і вкотре не зрозуміє,
хтось порадить іти в пустелю, до скиту.
Що нам до них? – молись за мене, Маріє.
Духу, приходь ласкавим весняним вітром.
Янголи хай сідають з нами до столу.
Янголи хай маленьких наших колишуть.
Господи, хай скажу «ніколи» – й ніколи,
справді ніколи сама Тебе не залишу…