11.05.2023

Посестри. Часопис №58 / Клен

Навіть тут маю своє дерево
клен за вікном
що убирається у квітневе пір’я 
щоби перерости своїм чубком 
цей дім 
клен – мій
а все одно такий чужий
вторить шумові заморських морів
і хлепче соки чужої землі
злизує росу з чужих хмар
мій
вламується до мого вікна
зеленою парою чи іржею
і розливає по підлозі тінь
цей чужий
тутешній клен.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Фрайліх А. Клен // Посестри. Часопис. 2023. № 58

Примітки

    Loading...