08.08.2024

Посестри. Часопис №116 / «тут із весни насіялось дерев...»

тут із весни насіялось дерев

іще малі та мислять як дерева:

трава довкола хилиться серпнева

воно ж до неба носика дере

 

і вже йому підморгує бджола

у цих сушнях узявшись хтозна звідки

а в небесах вальсують бджолоїдки

цірлінь цірлінь  пожива утекла

 

аж тут здригнеться стомлена трава

від того що саме життя трива

в її прогрітій тишею колисці

 

«тут буде ліс не чуєте хіба?»

це деревцятам шапочка гриба

розказує про те що небо близько

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Андрусяк І. «тут із весни насіялось дерев...» // Посестри. Часопис. 2024. № 116

Примітки

    Loading...