Посестри. Часопис №55 / Кінчім жалобу

«Христос воскрес із гробу!»

Кінчім жалобу,

Втираймо сльози з лиць,

І перестаньмо зітхати!

Юди, Каяфи, Пилати

Упадуть ниць,

І за приміром Христа,

Воскресне правда свята,

Відкине камінь нагробний, –

Бо це був тільки знак пробний, –

Правда сильніша над все –

          Христос воскресе!

 

Грайте дзвони в перегони!

Ріки, гори і кордони

Най почують благовість,

Що надходить добрий гість.

Добрий гість, благий учитель,

Правди й волі воскреситель,

Лікар душ прибитих горем,

Що несе здоровля хорим,

Що надії зерно сіє,

Піднімає тих, що мліють,

Що згубили віру й силу,

Задивилися в могилу,

Призабули чар життя

В темних дебрах отупіння,

Як колоди, як каміння.

Всіх Він їх підносить з мертвих,

Вириває з узів смерти,

І крізь ріки крови й поту,

Крізь терпіння і Голготу,

Крізь зусилля повякчасні

З вірою у сили власні

Допроваджує аж там,

Де їх дім і де їх храм!

.     .      .      .       .       .       .

«Христос воскрес із гробу!»

Кінчім жалобу,

Втираймо сльози з лиць,

І перестаньмо зітхати!

Юди, Каяфи, Пилати

Упадуть ниць,

І за приміром Христа,

Воскресне правда свята,

Відкине камінь нагробний, –

Бо це був тільки знак пробний, –

Правда сильніша над все –

          Христос воскресе!

 

«Діло», 1929