Посестри. Часопис №55 / Історія першої шкарпетки, яка виграла в кастингу, отримала роль у популярному серіалі й стала справжньою зіркою

Вам, мабуть, цікаво почути, що ж сталося зі шкарпетками, які – авжеж, сантехнік не помилився! – справді обрали волю. 

Почнемо з дуже вишуканої лівої шкарпетки, яку Тато малої Бе отримав колись у подарунок від свого тестя. Шкарпетка була високої якості, красива, шовкова, чорна як воронове крило, і вона справді зле почувалася в мішку із брудною білизною. 

– Хіба це товариство для мене, – прошепотіла вона до своєї правої сестри-близнючки, з відразою відсуваючись від доволі несвіжої футболки, яка саме розповідала дурні анекдоти й сама ж із них голосно реготала. 

– Агов, немає чого кирпу гнути, – гукнула вона до лівої шовкової шкарпетки. – Тут немає брудніших і чистіших, усі ми чемно помандруємо до пральки, хочеш ти цього чи ні! 

– Сама бачиш, – тихо сказала шовкова шкарпетка. – Я тут задихаюся, пропадаю. Не сердься, моя люба, але я мушу тебе покинути. Вирушу у світ, де на мене чекають великі можливості й справжня кар’єра. 

Так вона й зробила. 

Вистрибнула із плетеного кошика – і за мить уже зникла в отворі під пральною машиною. По той бік її привітав чудовий, барвистий, квітучий світ. Захоплена шкарпетка йшла, йшла і йшла вулицями міста, доки не натрапила на велику афішу. А на ній написано було таке: 

УВАГА, УВАГА! 

Набір акторів до серіалу! 

Якщо ти молода, вродлива, струнка 

 

і з дитинства мрієш стати актрисою – 

 

запрошуємо тебе 

на пробні зйомки 

до ТЕЛЕСЕРІАЛУ! 

– О, та це ж якраз для мене, – зраділа шовкова шкарпетка й примостилася в черзі красунь, які теж прийшли на пробні зйомки. 

Нові дівчата заходили до невеликої кімнати, де сидів пан режисер у товаристві двадцяти асистенток. На жаль, жодна не підходила на роль – одна виявилася занизькою, інша мала погану дикцію. 

Коли надійшла черга нашої шкарпетки, вона гордовито випнула пʼятку, обсмикнула пальці й упевнено постала перед режисером. Той глипнув на неї із сумнівом, ледь помітно позіхнув, а тоді попрохав: 

– А продекламуйте-но нам що-небудь… Тільки не про те… Гм… Пані Мажено, як зветься оте, чого ми більше не хочемо слухати? 

– Білі мухи, – відповіла пані Мажена. 

– Ага, тоді про що завгодно, аби не про білі мухи. Починайте! 

Шовкова шкарпетка трохи подумала, а тоді виразно продекламувала: 

Життя всіх шкарпеток минає в борні: 

То нові дірки, то знов брудні. 

Спимо в черевиках або в шухляді, 

Рідко в гармонії, часто – в безладді. 

Ні, я не скаржусь на власну долю, 

Та на шкарпетки чигають скрізь молі! 

Іноді кожна з нас сумно подумає: 

Ноги, що в нас, не пахнуть парфумами. 

Тож не картайте нас тільки тому, 

Що ми втікаємо з рідного дому. 

– Мені подобається! Браво! Бравісимо! – режисер захоплено ляснув долонею по столі, а його асистентки делікатно втерли сльози зворушення й шморгнули двадцятьма носами. – Ця роль ваша! Я впевнений, що ви станете зіркою з великої літери! 

Так усе й було. Роль у серіалі принесла шовковій шкарпетці славу й визнання. Вона давала інтерв’ю, її фотографії опинялися на обкладинках кольорових журналів, а дизайнери моди шили для неї сукні. З одним із них наша шкарпетка навіть якийсь час була заручена й планувала весілля. Проте їхні стосунки виявилися нетривалими, бо шкарпетку передусім цікавила кар’єра. 

Із часом вона почала в деяких місцях потихеньку протиратися, і тоді шкарпетка зробила операцію й зміцнила п’ятку шовковими нитками в ексклюзивній майстерні. А з віком, коли довелося поступитися місцем новим, молодим зіркам, вона видала щоденник, який викликав справжній скандал, бо шкарпетка поділилася всіма відомими їй пікантними подробицями із життя різних високопоставлених п’ят.